Психологічні установки
У сучасному варіанті психоаналізу - транзактному аналізі, виділяють чотири головних людських установки ставлення до себе та інших, які потім визначають нашу позицію та поведінку. Людина "несе" їх по життю, як лицар - герб на щиті, або як неформал - малюнок на футболці.
Ось вони:
1. Я поганий - ти хороший.
2. Я поганий - ти поганий.
3. Я хороший - ти поганий.
4. Я хороший - ти хороший.
На другому-третьому році життя дитина вибирає одну з трьох базових установок і починає будувати відповідно до них свій життєвий сценарій. Це залежить від наявності або відсутності ласки і схвалення з боку ближніх. Отже, детальніше:
1. Я поганий - ти хороший.
Найстародавніша установка, адже без впливу людських рук немовля просто не виживе, а з багатьох фактів власного дискомфорту складається враження про себе як про неблагополучного. Така людина все життя може відчувати себе у владі інших, відчуваючи постійну потребу у схваленні. Вона угодлива, нею легко маніпулювати. Її власна думка знаходиться у зародковому стані. Тяжіє відчуття власного неблагополуччя, навіть якщо людина встигла добитися багато чого. Врешті-решт - сумний висновок: "Що б я не робила - я все одно недосконала".
2. Я поганий - ти поганий.
Це коли дитина не отримує або отримує мало ласки, погладжувань, схвалень, а от покарання - не бракує. Функція добування погладжувань (як у першому випадку) блокована, тому що чекати їх немає звідки. У кращому випадку людина просто пливе за течією життя, перетворюючись на циніка і фаталіста. У гіршому - вона стає асоціальною і антисоціальною, і визнає тільки руйнівні цінності. Приклад - наркомани, злочинці, адепти потворних сект. Багато хто стає психічно хворими. Всі вони не знають щастя і не вірять у нього.
3. Я хороший - ти поганий.
Це - практично кримінальна життєва установка, спроба залікувати нанесені у дитинстві рани (аж до насильства над дітьми). Залишаючись у спокої, дитина сама "зализує" їх без сторонньої допомоги. Коли це виходить - виникає відчуття власного благополуччя і комфорту. Але коли з'являються батьки чи інші джерела насильства - дитина приходить до висновку про те, що всі навколишні - погані.
Підростаючи, вона сам дає здачі і навіть нападає першою. Вона стає підступною, грубою і жорстокою. Об'єкти насильства такої людини - зазвичай більш молодші, слабкі. Нерідко можливе насильство над тваринами. І тим не менше така потворна установка служить засобом порятунку життя. Ласа - добре, якщо її дарує хтось хороший , але хороших людей-то немає ... Крайнє вираження цієї установки - усвідомлене вбивство, або шлях лідера асоціального, кримінального угрупування.
4. Я хороший - ти хороший.
Ця установка, на відміну від інших - усвідомлена і словесно оформлена. Це - наслідок включення людини в ті процеси, які дають різні розділи людського знання: філософія, педагогіка, психологія, психотерапія. Тобто це - установка дорослої, зрілої, гармонійної особистості, здатної дарувати "погладжування" та ласку і іншим, і собі.
На відміну від почуттів, що живлять перші три установки, в основі цієї лежать віра, воля і прагнення до дії. І тоді відчуття дискомфорту сприймається як тимчасове, піддається розв'язанню, а життя - здатне бути піддане плануванню. Шляхи її досягнення у кожної людини різні, але це є ідеал світогляду і поведінки у нашому суспільстві.